До 95-ліття Миколи Миколаєнка і 21 річниці святкування Дня Збройних Сил України

Як доброї зажити хочем слави,

міцнім потугу рідної Держави!

М. Миколаєнко

Українське військо тільки народжується, але воно виявилось здатним вже протистояти найбільшій на континенті військовій потузі. Я робив, роблю і буду робити все, щоб українське військо було боєздатним.

5 грудня 1919 року у подружжя Антона Юхимовича та Фросини Родіонівни Миколаєнко у селі Марянівка (на Криворіжжі) народився перший син і друга (із сімох) дитина.Сьогодні він патріарх красного письменства Дніпропетровщини і справжній син України – Микола Антонович Миколаєнко.

М. А. Миколаєнко член національних Спілок письменників та журналістів, наставник молодих літераторів, поет, прозаїк, драматург, перекладач, публіцист, який усе життя оспівує вічні людські цінності. Він  належить до того покоління журналістів і письменників, які прийшли в літературу з фронтів Великої Вітчизняної війни. Капітан-артилерист пройшов шляхами боїв від першого і до останнього дня війни. Низку віршів надійслав М Рильському.Повертаючись додому після демобілізації, на якійсь станції купив журнал «Україна», у якому і прочитав свою добірку «Вірші солдата з Кривого Рогу». Після Перемоги повернувся на рідну землю-Криворіжжя. Спочатку працює вчителем, директором школи, потім редактором міської газети. Багато ним пережито: торкнулися його і репресії, і розкуркулення, і голодомори, бачив з малого віку прояви несправедливості, брехні, жорстокості тоталітарної системи.Але особисте лихо не озлобило його, він став Людиною Світла і Мудрості. Усі, хто особисто його знає, переконані в тому, що якщо доля йому не судила б дорогу митця, то він став би священиком-патріотом.

5 грудня 2014 року 20 річниця підписання Україною у Будапешті меморандому про її відмову від ядерної зброї. Росія порушила територіальну цілісність, а держави-гаранти обійшлися лише економічними санкціями до деяких її олігархів.

6 грудня 2014року 23 річниця створення Збройних Сил України. Святкувати цей день почали з 1993 року, коли парламентарі нарешті проголосували за законопроект 1991 року. ЗМІ стверджують, що початок АТО поклав початок нової ери Української армії. Збройні Сили України (Національна Гвардія, Добровольчі батальйони) служать народу України не номінально, а реально. У 1993 році у Дніпропетровську М.А.Миколаєнко написав і один із своїх високопатріотичних віршів «Живу тобою». Він вірить у всепереможну Силу українського народу, у єдність її громадян-патріотів, у нашу Державність.Так само вірять і бійці АТО, мріючи про мир, утвердження Гідності, прав і свобод кожного із нас. Так і буде, переможе Високість Правда і Справедливість.

Живу тобою

Живу тобою,Україно мила.

Землі у світі кращої не знаю!

Тебе природа в радості творила,

ти для любові явлений, мій краю.

Від Ужа до Лугані пісня лине,

від Світязя веселка до Ай-Петрі...

Живи на щастя всім нам, Україно,

твої сади,

і гори,

й води щедрі.

І музика небесна у блакиті,

козацька вольнице, – тобі во славу.

І струм життя у золотому житі –

На герб моєї юної Держави.

Державний плин Дніпра не зупинити,

Нам береги його – мов птаху крила.

У життєдайних променях Ярила

Народові моєму Вічно Жити!

Поет, педагог, прозаїк, редактор, ветеран, мужній чоловік осуджує тих, що кидають на поталу прадавні цінності, виступає проти облудної моралі, настояної на брехні та споживацтві, проповідує Честь і Гідність:

Розкрийся душею і серцем

Не тільки горілкою з перцем, –

Умінням поля обробляти:

Потомок Трипілля й Аратти...

Ти честі налийся по вінця.

Хай знають, хто ми, Українці:

У центрі планети країна,

Господній народ – Україна.

Кожен митець,кожен громадянин України має пропустити через своє серце нашу спільну біду – війну на сході.

Ми, Українці, – родом з давнини,

Тож первісне відшукуймо коріння.

І дай нам, Боже, радості прозріння:

Ми – вічних істин доньки та сини.

М. Миколаєнко (так само як наш мудрий народ) є оптимістом, який радить і підтримує, лікує душу і вселяє віру.

Про світле думай

Не думай про нещастя, друже, чуєш?

Гнівлива думка вже біді сприя:

Хандриш і ниєш та себе мордуєш, –

Нещастя ще гіркіше забуя.

Складаються обставини жорстокі?

Ти не здавайся до полону їм:

Буває з того нам – лише морока,

Пірнаєм у потоці лиха злім.

Шукай-но вихід із імли прокляття–

В кінці тунелю вогник засія.

Зніми із роздумів гірке латаття –

Заникне і нещастя крутія.

Думки збуваються реальним чином,–

Про світле думай, відповідно дій:

Не кине тебе доля у пучину,

Не занесе нещастя буревій.

Додають упевненості такі патріотичні рядки Поета-правдолюба:

Істинна постане Україна

По крапельці, по цяточці беремось у глибінь,

Шукаємо, де витоки й коріння родоводу.

Ще збереглася, слава Богу, пам’ять поколінь,

Відтак відтворюєм свою історію та вроду.

Гнилі нашарування правдоструйно маєм змить,

Хай Істинна свіча свята осяє Храм Країни.

І зачарує людство та неповторéнна мить,

Коли в красі божественній постане Україна.

Отже, народ, армія і влада мають бути єдині.

P.S. Для довідки

Микола Антонович Миколаєнко (*5 грудня 1919, с. Мар'янівка, Криворізький район, Дніпропетровська область) — українськийписьменник, поет, прозаїк, драматург. Член Національної спілки письменників України з 1958 року. Перекладач з татарської мови.

Микола Миколаєнко народився 5 грудня 1919 року в селі Мар'янівка Криворізького району на Дніпропетровщині в родині гірника. У 1941 році закінчив Запорізький педагогічний інститут. 1941 року разом з Олесем Жолдаком, Михайлом Шломом та іншими став одним з засновників Запорізького обласного літературного об'єднання. Великою подією в літературному житті Запоріжжя стало створення обласного об'єднання.

Учасник війни, був командиром артилерійської батареї. Нагороджений бойовими орденами, зокрема — Великої Вітчизняної війни І ступеню, та медалями.

Автор книг:

·  Автор книг «Тепловій» (1956, Київ),

·  «На лінії вогню» (1956, Київ),

·  «Бурильник Іван Буряк» (1957, Дніпропетровськ),

·  «Ксана» (1958, Дніпропетровськ),

·  «До сходу сонця» (1963, 1968, Дніпропетровськ),

·  «Окрилені завтрашнім днем» (1963, Дніпропетровськ),

·  «Береги твого щастя» (1970, Дніпропетровськ),

·  «Ставка — все життя» (1992, Дніпропетровськ),

·  «Патериця» (1994, Дніпропетровськ),

·  «Віно» (1994, Кривий Ріг),

·  «На лінії вогню» (1996, Кривий Ріг),

·  «Замцерла» (2000, Дніпропетровськ),

·  «Чорнотроп» (2001, Дніпропетровськ),

·  «Отже» (2001, Дніпропетровськ),

·  «Вечірній блюз» (2002, Дніпропетровськ),

·  «Холодна осінь» (2003, Дніпропетровськ),

·  «Тестамент» (2004, Дніпропетровськ),

·  «Заміноване поле» (2006, Дніпропетровськ),

·  «Вишиванка від євшану» (2006, Дніпропетровськ),

·  «Мудрий дар» (2007, Дніпропетровськ),

·  двокнига «Сад кохання» (2007, Дніпропетровськ),

·  «Чарка сонця» (2007, Дніпропетровськ),

·  «Українські джунглі» (2008, Дніпропетровськ),

·  «Місячний камінь» (2008, Дніпропетровськ),

·  «Крила Ікара» (2008, Дніпропетровськ),

·  «Радість — яко мудрість» (2009, Дніпропетровськ),

·  «Велика тайна» (2009, Дніпропетровськ),

·  «Ганнібал — біля воріт..!» (2009, Дніпропетровськ),

·  «А кінь ірже…» (2010, Дніпропетровськ),

·  «Ахіллесова п'ята» (2010, Дніпропетровськ),

·  «Остання заграва» (2010, Дніпропетровськ),

·  чотиритомник поезії «Віща Зоря» (2009–2010, Дніпропетровськ),

·  «Причал Печаль» (2011, Дніпропетровськ),

·  «Гірко!..» (2012, Дніпропетровськ).

Мемора́ндум про гара́нтії безпе́ки у зв'язку́ з приєдна́нням Украї́ни до Догово́ру про нерозповсю́дження я́дерної збро́ї — міжнародна угода, укладена 5 грудня 1994 року між Україною, США, Росією та Великою Британією про неядерний статус України. Угода містить пункти, котрі надають гарантії суверенітету та безпекиУкраїні. Зазначений меморандум являється юридичним актом:

·  вступив у силу з моменту підписання відповідно тексту цього документу;

·  сам текст згаданого документу 1994 року не передбачає ратифікації;

·  а процедура ратифікації міжнародних угод була встановлена Росією в 1995 році, пізніше укладання меморандуму.

Тому вказана угода є обов'язковою до виконання від 5 грудня 1994 р. всіма сторонами, всіма учасниками меморандуму без винятку.

День Збройних Сил України був встановлений постановою Верховної Ради України в 1993 році. Це свято відзначається щорічно 6 грудня — в день ухвалення в 1991 році закону України «Про Збройні Сили України».

У 2014 р. Президент України Петро Порошенко привітав наші війська з Днем Збройних Сил України. Він сказав:

Прапор Збройних Сил України

Морські піхотинці ВМС України