Інноваційна особистість, інноваційна діяльність ... інноваційне суспільство?

Щоб відповідати вимогам сучасного інноваційного суспільства, людині мають бути притаманні відповідні особистісні установки, якості, цінності тощо. Інноваційній особистості властиві готовність існування в умовах інновацій, готовність, яка може спонукати її до участі в інноваційній діяльності, а також до самостійного продукування інновацій (тобто може бути сама інноватором).

Інноваційна особистість прагне керувати навколишньою дійсністю, з цією метою перебуває в пошуку нових форм впливу. Вона готова взяти відповідальність за наслідки своєї творчої діяльності, викликані реалізацією нових способів вирішення насущних проблемних ситуацій. Інноваційний суб’єкт орієнтований на прийняття активної участі в соціальному прогресі. В основі креативності інноваційної особистості лежить така системотворча якість як здатність до переосмислення існуючих явищ, цінностей, способів діяльності тощо, а також продукування нових. Інноваційній особистості притаманна особлива гнучкість мислення, оскільки вона змушена постійно його змінювати, здійснюючи переходи між світом наявним та "іншим" - створеним, породженим самим творчим суб’єктом.

Інноваційна особистість виявляє себе через інноваційну діяльність. Щодо поняття інноваційної діяльності, то за визначенням Г.С. Гамідова, В.Г. Колосова і Н.О. Османова, вона являє собою системний вид діяльності, спрямований на реалізацію інновацій (нововведень) на базі використання нових наукових знань, ідей, відкриттів і винаходів, а також існуючих та перевірених наукомістких технологій, систем і обладнання. Головною функцією інноваційної діяльності в суспільстві є функція зміни, розвитку способів та механізмів її функціонування в усіх сферах життєдіяльності. Самі ж нововведення, які здійснюються шляхом інноваційної діяльності, являють собою форму суспільного розвитку і є невід’ємним елементом соціального регулювання.

Окрім поняття інноваційна діяльність у літературі часто зустрічається й термін інноваційний процес. Єдиного підходу щодо їх визначення не існує. На думку одних авторів, це тотожні поняття, інші вважають, що ці категорії мають різний зміст. Однак серед останніх також відсутня єдина точка зору: одні вважають, що інноваційний процес включає інноваційну діяльність, інші - навпаки.

Окрім інноваційної діяльності як актуальної форми інноваційної активності, чимало дослідників говорить і про її потенційну форму - інноваційний потенціал. Потенційна активність зазвичай розглядається як здатність, готовність і прагнення до діяльності, її важливими складовими також є знання, уміння, досвід (інструментальна складова активності), а також потреби, цілі, мотивація діяльності тощо. Відповідно, під інноваційним потенціалом розуміють стійку сукупність характеристик особистості чи суспільства загалом, що зумовлюють їх спроможність до здійснення інноваційної діяльності. Важливим аспектом аналізу інноваційного потенціалу є питання його ефективного використання як переходу від можливого до реального, від традиційного до нового. Цей аспект надає поняттю "інноваційний потенціал особистості" не тільки умоглядно-теоретичного, але й суто практично-прикладного значення. Є. Малянов, розглядаючи це поняття, наголошує на необхідності розуміти його не тільки як сукупність потенцій людини (творчих, комунікативних, компетентностних тощо), але і їхню взаємодоповнюваність, взаємодію, оскільки останні здатні породжувати нові емерджентні системні якості та синергетичні ефекти. Є. Малянов пропонує цікаву соціокультурну модель інноваційного потенціалу особистості, відмітною особливістю якої є акцент не на когнітивних компонентах інноваційної діяльності, а на сукупності таких чинників. як екзистенційне самовизначення, почуття гідності, автономії, задоволеності від самовираження. Саме вони, на його думку, визначають інші особистісні ресурси, а в процесі взаємодії з певними соціальними детермінантами створюють умови і механізми інноваційної діяльності.

Стаття з джерел: 

1. Ментальні виміри інноваційної культури: досвід емпіричних досліджень / П. Д. Фролов // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Сер. : Психологічні науки . - 2013. - Вип. 114. - С. 190-194. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/VchdpuPH_2013_114_40.pdf

2. Фролов П.Д. Інноваційна активність особистості: сутність http://bo0k.net/index.php?p=achapter&bid=16493&chapter=1